Однажды злой Червяк,в сад направляя тело,
Задумался над смыслом бытия.
В конце концов изрёк:"Поесть-вот это дело!
Чем больше съем,тем лучше для меня!
Но где взять пищу?За истекший вторник
Я местность окружную обглодал.
Вдобавок враг мой-ревностный Садовник
Меня едва-едва не затоптал...
И я,полуживой,нуждаюсь в подкрепленье!"
Неподалёку же Растение нашёл-
Так юно и свежо!Червяк от умиленья
Чуть не лишился чувств.Но вскоре шок прошёл.
"О царский отпрыск!Цветик изумрудный!
Твой аппетитный вид меня давно пленит!
Не отверни же от раба свой венчик чудный!
Пусть дружбы нить нас вечно съе...динит!"
Растенье,будучи наивно,хоть и мило,
Подумало:"Быть другом?Ну и ну!
И Червем управлять?!Что ж,это мне под силу.
Пожалуй,стебель дружбы протяну".
Чуть поломавшись всё же для приличья,
Кокетливо расправив лепестки,
Прошелестело:"Да!"Червяк взревел:"Отлично!
Клянусь,усилья были нелегки.
Пусть узы дружбы нас до смерти свяжут!"-
"Но как же?!Нет!!"-"Ха-ха,закон таков!
Свидетели мои тебе об этом скажут.
Где сорняки?Зовите сорняков!
Прошу любить и жаловать-"дружочка"!
На трапезу я рад вас пригласить!
Что на обед?Салатик...из цветочка!!!
В желудке сладко друга ощутить!"
Подробности обеда мы опустим...
А в заключение одно хочу сказать:
Лишь только дружбу со грехом допустим-
Как червь,он будет душу поедать.
Комментарий автора: Эта сказка о том,кого НЕ надо выбирать себе в друзья.Мы можем переоценить свои силы-и вот чем всё закончится...
Рита Шевцова,
г.Ростов-на-Дону, Россия
Мой жизненный принцип:совершенству нет предела.
Прочитано 10052 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 3,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отлично! Надо было в раздел для взрослых поэтов поместить! Комментарий автора: Спасибо за отзыв,Полиграф Полиграфович!
"Все мы родом из детства..."Думаю,детям тоже нужно о грехе рассказывать так,чтоб это им было понятно и противно!
Владмир
2011-07-21 10:56:17
Стих с чувством но никакой.. :) Хот я и смешной.. И грех там как кобыле колесо :) Комментарий автора: АЛЛЕГОРИЯ — (греч. αλληγορία, иносказание) — выражение отвлеченного, абстрактного содержания мысли (понятия, суждения) посредством конкретного (образа), напр., изображение смерти в виде скелета с косой, правосудия в образе женщины с завязанными глазами и с весами в одной руке и мечом в другой. Тем самым, в аллегории конкретный образ получает абстрактное значение, обобщается, сквозь образ созерцается понятие. Этот элемент абстрактного значения образа, делающий его служебным по отношению к определенному понятию или суждению, стоящему за ним, составляет характерную черту аллегории. Ну, это так... А, кстати, если про кобылу с колесом притчу сымпровизировать, тоже пример аллегории будет :)))
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
